Група 3 А,Б л/с. Практика №3. Викладач Гладкий О.А. Предмет "Інфектологія" Дата 3-Бл/с21 вересня, 3-Ал/с 24 вересня 2021р. ТЕМА № 3 МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.

 

Група 3 А,Б л/с.  Практика №3.

Викладач  Гладкий О.А.

 Предмет "Інфектологія"

Дата 3-Бл/с21 вересня, 3-Ал/с 24 вересня 2021р.

 

ТЕМА № 3 МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.

Організація проведення обстеження інфекційних хворих.

 Виділення симптомів (вирішальних, опорних, загальноінфекційних) і синдромів (інтоксикаційний, діарейний, гепатолієнальний, менінгеальний).

Складання навчальної історії хвороби.

Ознайомлення з основними методами об’єктивного обстеження.

Ознайомлення з основними методами лабораторної діагностики.

Обов’язки медичного персоналу під час взяття патологічного матеріалу від хворого для лабораторних досліджень крові, сечі, калу, жовчі, цереброспінальної рідини.

Значення клінічної та біохімічної лабораторної діагностики для підтвердження діагнозу.

Методи інструментальної діагностики: ректороманоскопія, спинномозкова пункція, УЗД.

 

Практичні навички:

¾  збирати скарги хворих, анамнез захворювання, анамнез життя, епідеміологічний анамнез;

¾  оцінювати загальний стан пацієнта;

¾  проводити огляд шкіри, підшкірної основи;

¾  проводити огляд (обстеження) периферичних лімфатичних вузлів;

¾  вимірювати температуру тіла;

¾  підраховувати частоту дихання;

¾  досліджувати властивості пульсу;

¾  вимірювати артеріальний тиск;

¾  проводити поверхневу та глибоку пальпацію живота;

¾  проводити взяття інфікованого матеріалу від хворого для бактеріологічного та бактеріоскопічного дослідження;

¾  проводити взяття крові для серологічних досліджень;

¾  проводити внутрішньошкірну алергійну (діагностичну) пробу;

¾  проводити взяття матеріалу від хворих з підозрою на особливо небезпечні інфекції;

¾  аналізувати результати досліджень крові, сечі;

¾  виписувати направлення для лабораторного дослідження;

¾  готувати інфекційних хворих до інструментальних методів дослідження.

 

Методи діагностики (див. М.А. Андрейчин стор. 19)

 

Загальні вимоги до відбору, пакування і транспортування матеріалу для лабораторного дослідження

 

¾  1. Перед узяттям матеріалу потрібно підготувати хворого до процедури.

¾  2. При відборі матеріалу слід дотримувати правил асептики, щоб запобігти забрудненню навколишнього середовища мікрофлорою.

¾  3. Матеріал відбирають до початку антибактеріальної терапії або через певний термін, достатній для його елімінації з організму. Якщо матеріал було відібрано на тлі проведення антибактеріальної терапії, про це слід зазначити в направленні до лабораторії.

¾  4. Відбір матеріалу для дослідження бажано здійснювати в період найвищого вмісту в ньому збудників захворювання (кров у період гарячки, фекалії в період діареї).

¾  5. Для запобігання інфікування медичний працівник повинен суворо дотримувати відповідних вимог протиепідемічного режиму при роботі зі збудниками інфекційних захворювань.

¾  6. Терміни відбору матеріалу мають відповідати патогенезу інфекції, циклічному розвитку збудника захворювання, деяким іншим умовам.

¾  7. Відповідальність за правильне оформлення первинних направлень, підготовку та якість матералу несуть медичні працівники лікувального закладу, які проводять медичний огляд і здійснюють первинне взяття матеріалу для дослідження.

 

Збирання випорожнень для бактеріологічного дослідження

 

Основні етапи	Зміст
1.Підбір необхідного матеріалу та інструментів	Підкладні ємкості (стерильні), стерильні пробірки із середовищем збагачення, стерильна алюмінієва петля, захисні рукавички, чашки Петрі з живильними середовищами
2.Підготовка медперсоналу	Руки старанно миють і надягають захисні рукавички
3.Відбір випорожнень	Зі свіжовиділених випорожнень (бажано з тих ділянок, де є гній і слиз) відбирають петлею фекалії та засівають їх на чашки Петрі з живильними середовищами або в стерильну пробірку із середовищем збагачення. Недопустимо збирати випорожнення з ділянок, які містять кров, бо бактерицидна дія останньої може завадити отримати копро культуру.
4.Посів у чашки Петрі	Кришку чашки Петрі не відкривають повністю, а ледве піднімають над нижньою частиною чашки з живильним середовищем. На поверхню живильного середовища петлею наносять матеріал і розтирають його по всій поверхні живильного середовища легкими рухами.
5.Направлення в лабораторію	Матеріал за заздалегідь оформленим направленням за ф. 204/0 транспортують у лабораторію з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки. Якщо неможливо відправити матеріал у лабораторію, його зберігають у термостаті за Т 37*С.

 

Узяття сечі для бактеріологічного дослідження

 

Основні етапи	Зміст
1. Підбір необхідного матеріалу та інструментарію	Стерильні м'які катетери, пінцет, тампони, стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду, стерильні флакони, стерильний гліцерин, лоток для сечі, мило, щітки, клейонка, шприц, захисні рукавички
2.Заповнення медичної документації	Оформляють направлення за формою 204/0, позначають флакони.
3.Надання хворому необхідного положення	Хворого кладуть на спину (ноги його напівзігнуті в колінах і розведені). Між ногами кладуть клейонку та лоток для сечі.
4.Підготовка медичного персоналу	Руки старанно миють і надягають захисні рукавички
5.Підготовка хворого	У чоловіків проводять туалет зовнішніх статевих органів спочатку із застосуванням мила, потім промивають теплою водою і витирають стерильною серветкою. Жінкам після спринцювання (за наявності виділень із піхви) лівою рукою розводять соромітні губи, а правою – зверху донизу, у напрямку до відхідника, обробляють зовнішні статеві органи стерильними марлевими серветками, просякнутими теплою мильною водою, в напрямку спереду назад, потім ще раз промивають теплою водою і витирають стерильною серветкою. Протягом усієї процедури соромітні губи мають бути розширеними, пальцями їх не торкаються.
6.Узяття сечі на посів	У стерильний посуд збирають середню порцію вільно випущеної сечі в кількості 3-5 мл. Відбору сечі за допомогою катетера бажано уникати у зв’язку з ризиком інфікування сечовивідних шляхів
7.Показання до взяття сечі катетером	у разі неспроможності хворого самостійно спорожнити сечовий міхур або для розмежування запального процесу в нирках і сечовому міхурі
8.Фіксація катетера	Заокруглений кінець м'якого катетера тримають за допомогою стерильного пінцета, а кінець зовнішньої частини – затискають ІV і V пальцями цієї самої руки
9.Уведення чоловічого катетера	Медичний працівник, який проводить маніпуляцію, стає праворуч від хворого; лівою рукою бере статевий член, відхиляючи його голівку до передньої черевної стінки, відкриває вічко сечівника, у яке за допомогою пінцета вводить заокруглений кінець катетера, змащений стерильним гліцерином. Пінцетом обережно проштовхує катетер у сечовий міхур, підтримуючи статевий член рукою
10.Уведення жіночого катетера	Після туалету зовнішніх статевих органів стерильним зотонічним розчином натрію хлориду катетер уводять у сечівник до появи сечі
11.Узяття сечі на посів	Зовнішній кінець катетера зберігають стерильним. Сечовий міхур спорожнюють і вводять у нього 50 мл розчину, що містить 40 мг неоміцину і 20 мг поліміксину. Через 10 хв збирають проби сечі у стерильний флакон у кількості 20-30 мл
12. Завершення процедури	Виймати катетер потрібно до того, як витече вся сеча, щоб стумінь сечі промив сечівник
13.Доставка матеріалу до лабораторії	Якнайшвидше сечу доставляють після її отримання (протягом 30 хв), оскільки мікроби, що містяться в сечі, швидко розмножуються за кімнатної температури, що може спричинити одержання помилкових результатів при визначенні ступеня бактеріурії.

 

Санітарна обробка хворих

 

¾   Санітарна обробка – сукупність заходів, яких уживають, аби звільнити поверхню тіла людини, її одяг та житло від збудників інфекційних хвороб та їх переносників.

¾     Санітарну обробку проводять залежно від призначення лікаря та стану хворого. При тяжкому стані хворого обмежуються частковою обробкою або вологим обтиранням окремих частин тіла. У разі госпіталізації хворого в бокс або напівбокс санітарну обробку проводять безпосередньо в цих приміщеннях.

 

Санітарна обробка хворого включає:

¾   підстригання волосся за мед показаннями з подальшим спалюванням його або обробкою у парових стерилізаторах (0.5 кгс/см 2 за Т 110-111*С протягом 20 хв);

¾   зрізання нігтів (на руках і ногах);

¾   миття у ванній або під душем;

¾   збирання речей (одяг, білизна, взуття), які підлягають дезінфекції, в індивідуальні мішки для подальшої їх обробки в дезінфекційній камері. До камерної дезінфекції речі інфекційних хворих родичам не видають.

¾     Дезінфекцію особистих речей хворих на грип, ін ГРВІ, кір, епідпаротит, вітряну віспу, кашлюк проводити не обов'язково.  Ці речі видають родичам без обробки. 

 

Узяття крові для бактеріологічного дослідження

 

Основні етапи	Зміст
1.Підбір не обхід- ного матеріалу та інструментів	Стерильний шприц 10 мл – для дорослих, 5 мл – для дітей, голки, ватні кульки, джгут, валик під передпліччя, обтягнений клейонкою, 70% спирт, спиртівка, флакон із живильним середовищем, сірники, захисні окуляри та рукавички, рушник
2.Заповнення медичної документації	Оформляють направлення за формою 204/о, позначають флакон. Якщо хворий приймав антибіотики, потрібно вказати назву препарату, дозу, час приймання
3.Надання хворому необхідного положення	Хворий лежить на спині, голова повернута в бік, протилежний руці, з якої беруть кров. Під ліктьовий суглоб підкладають валик. При взятті крові рука має бути максимально розігнутою в ліктьовому суглобі
4.Підготовка медперсоналу	Надягають маску, захисні окуляри та рукавички. Узяття крові і посів здійснюють 2 особи: одна обробляє шкіру хворого на місці венепункції, виконує пункцію вени та взяття крові, друга – над полум'ям спиртівки відкриває пробки флаконів, підставляє флакони із середовищем під струмінь крові із шприца або системи, фламбує шийки і пробки флаконів, закриває їх
5.Підготовка шприца	На шприц надягають голку, при цьому ні в якому разі не допустимий зворотний рух поршнем
6.Підготовка руки хворого до маніпуляції	За 1-2 хв до маніпуляції на нижню третину плеча накладають джгут (на попередньо накладений рушник), контролюючи збереження пульсу в місці його визначення. Хворий кілька разів стискає та розтискає кулак. Визначають якість ліктьової вени: глибину її пролягання, калібр, рухомість, наповнення, еластичність. Шкіру ліктьового згину двічі протирають спиртом протягом 30 с, спіралеподібними рухами в напрямку від центру венепункції до периферії
7.Фіксація вени	Вену вказівним пальцем фіксують донизу по її ходу
8.Уведення голки у вену	Тримаючи шприц таким чином, щоб вказівний палець підтримував голку (зріз голки повернутий догори), проколюють шкіру біля вени. Паралельно шкірі під гострим кутом проколюють стінку вени. Залежно від якості судини голку у вену можна ввести й одномоментно, при цьому спостерігається відчуття потрапляння в порожнину
9.Встановлення перебування голки у вені	Поршень шприца дещо відтягують на себе. Якщо в шприці з'явиться кров, то голка розташована у вені
10.Узяття крові	Набирають у шприц 10-15 мл у дорослих, 5 мл – у дітей
11.Завершення пункції	На місці введення голки накладають ватну кульку, просякнуту спиртом. Хворий розтискає кулак. Джгут знімають. Швидким рухом забирають голку з вени. Руку хворого на 5 хв згинають у ліктьовому суглобі, притискуючи залишену кульку зі спиртом до шкіри в місці проколювання
12.Посів крові на живильне середовище	Після видалення голки з вени її знімають стерильним пінцетом та кладуть у нестерильну ємкість, а канюлю шприца обпалюють над полум'ям спиртівки. Флакон із живильним середовищем відкривають над полум'ям спиртівки та обпалюють його горловину. Переливання крові зі шприца у флакон із живильним середовищем (у співвідношенні 1:10) проводять над полум'ям спиртівки. Перед закриттям краї флакона та стерильну частину корка повторно обпалюють та закривають над спиртівкою
13.Доставка матеріалу в лабораторію	Матеріал транспортують у лабораторію з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом

 

Узяття крові для серологічного  і біохімічного дослідження

  

Основні етапи	Зміст
1.Підбір необхідного матеріалу та інструментарію	Стерильні шприци 10 мл, голки, стер. ватні кульки, джгут, 70% спирт, валик під передпліччя, обтягнений клейонкою, стер. пеніцилінові флакончики та пробірки з гумовими корками, захисні окуляри та рукавички, рушник
2.Заповнення медичної документації	Оформляють направлення за ф. 204/0, позначають номер на направлення та пробірці
3.Умови взяття матеріалу	Кров бажано забирати натще або через 6 год після їди
4.Надання хворому необхідного положення	Хворий лежить на спині, голова повернута в бік, протилежній руці, з якої беруть кров. Під ліктьовий суглоб підкладають валик. При взятті крові рука має бути максимально розігнута в ліктьовому суглобі
5.Підготовка медперсоналу	Надягають маску, захисні окуляри та рукавички
6.Підготовка руки хворого до маніпуляції	За 1-2 хв до маніпуляції на нижню третину плеча накладають джгут (на попередньо накладений рушник), контролюючи збереження пульсу в місці його визначення. Хворий кілька разів стискає та розтискає кулак. Визначають якість ліктьової вени: глибину її пролягання, калібр, рухомість, наповнення, еластичність. Шкіру ліктьового згину двічі протирають спиртом.
7.Фіксація вени	Вену вказівним пальцем фіксують донизу по її ходу
8.Уведення голки у вену	Тримаючи шприц таким чином, щоб вказівний палець підтримував голку (зріз голки повернутий догори), проколюють шкіру біля вени. Паралельно шкірі під гострим кутом проколюють стінку вени. Залежно від якості судини голку у вену можна ввести і одномоментно, при цьому спостерігається відчуття потрапляння в порожнину.
9.Узяття крові	Беруть із вени 7 мл крові
10.Завершення пункції	На місце введення голки накладають ватну кульку, просякнуту спиртом. Хворий розтискає кулак. Джгут знімають. Швидким рухом забирають голку з вени. Руку хворого на 3-5 хв згинають у ліктьовому суглобі, притискаючи залишену кульку зі спиртом до шкіри в місці проколювання.
11.Завершення процедури	Пінцетом знімають голку зі шприца та кладуть у нестерильну ємкість. Обережно (щоб запобігти гемолізу) переливають кров зі шприца по стінці в суху стерильну пробірку, закривають гумовим корком і ставлять у штатив
12.Приготування сироватки	Сироватку відділяють від еритроцитів не пізніше ніж через 3 год після взяття крові: пробірку із зразком крові ставлять у термомтат на 30 хв за Т 37*С, після чого відокремлюють згусток від стінок пробірки окремою для кожного зразка стерильною пастерівською піпеткою або скляною паличкою та на 1-2 год поміщають у холодильник за Т 2-4*С. У разі недостатнього відокремлення сироватки проби центрифугують протягом 5 хв зі швидкістю 1 500 об/хв.. Сироватки переносять у стерильні пеніцилінові флакони з гумовими корками або пластикові пробірки та зберігають у холодильнику за Т 2-4*С.
13.Доставка матеріалу в лабораторію	Сироватку потрібно доставити в лабораторію протягом 3 діб з моменту взяття крові. Якщо сироватка не може бути доставлена у визначений термін, її заморожують у морозильній камері побутового холодильника за Т -18-20*С і в замороженому стані доставляють у лабораторію у спеціальних контейнерах із холодоагентом протягом 7 діб з моменту взяття крові. Штативи вміщують у металеві бікси або пластмасові коробки, які герметично закриваються і легко дезінфікуються.

 

Завдання:               

 

1.      Перелічіть основні етапи обстеження інфекційного хворого.

2.      Анамнез хвороби, його зміст............................

3.      Епідеміологічний анамнез, його значення........

4.       Укажіть послідовність об’єктивного обстеження хворого. .

5.      Назвіть основні типи гарячки, що спостерігаються при ін­фекційних захворюваннях, та дайте їх характеристику......................................... ..

 

6.     Які методи додаткового обстеження застосовують для під­твердження діагнозу інфекційного захворювання?......................................

7.                    Яке значення в діагностиці інфекційних захворювань мають шкірно-алергійні реакції?     

 

8.                    Перерахуйте найважливіші умови, яких повинен дотриму­ватися медичний працівник під час узяття матеріалу від хворого для лабораторних досліджень 

9.     Дотримання особистої гігієни медичним персоналом інфек­ційних відділень      

ЛІТЕРАТУРА:

 Основна

1. М.А. Андрейчин  М/с при інфекційних хворобах. Стор 18-48

2.  Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б.- К.; Вища шк., 1995.

3. Чорновіл А.В., Грицько Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології.-  К.; Здоров’я, 2002

Додаткова

1. Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За Ред. Андрейчин М.А. – К.; Здоров’я, 1994

2. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000

3. Журнал «Інфекційні хвороби», - Київ

4. Газета «Здоров’я України», - Київ

 Інформаційні ресурси

https://tdmuv.com/books/meds_andr.pdf   Андрейчин М/с при інфекційних хворобах.

http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1839433

 А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.

https://www.kodges.ru/medik/naukmed/205819-nfekcyn-hvorobi.html

https://www.twirpx.com/file/2257809/  А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.

http://www.monada.lviv.ua/old/instructional/002/001/001.pdf    Самостійна робота

http://kingmed.info/knigi/Sestrinskoe_delo/book_3826/Medsestrinstvo_pri_infektsiynih_hvorobah-Andreychin

http://krutikova.ucoz.ru/load/22-1-0-199 Алгоритми практичних навичок

 

Свої роботи висилати на ел. пошту   gladkiy.aleksandr55@gmail.com 

Термін 1 доба. Доба затримки – ( мінус) 1 бал.

З повагою ваш О.А.