Група 3 А,Б л/с. Практика№4. Викладач Гладкий О.А. Предмет "Інфектологія" Дата 3-Б л/с 23 вересня, 3-Ал/с 24 вересня 2021р. ТЕМА № 4 Принципи лікування та догляд за інфекційними хворими.

 

Група 3 А,Б л/с.  Практика№4.

Викладач  Гладкий О.А.

 Предмет "Інфектологія"

Дата 3-Б л/с 23 вересня, 3-Ал/с 24 вересня 2021р.

 

ТЕМА № 4 Принципи лікування та догляд за інфекційними хворими.

Принципи комплексного та індивідуального лікування інфекційного хворого.

Ознайомлення з основними групами етіотропних, патогенетичних лікувальних засобів.

 Правила їх зберігання та введення.

Заповнення листків призначення.

Призначення лікарських засобів з пояснюванням механізму їх дії.

 Робота на медичному посту та в процедурному кабінеті.

Значення чіткого виконання лікарських призначень, дотримання правил асептики й антисептики, дотримання правил техніки безпеки під час роботи з медичними інструментами, обладнанням, кров’ю та біологічними рідинами організму.

Закріплення навичок догляду за хворими в інфекційному відділенні.

Організація лікувального харчування, види дієт.

 

Практичні навички:

¾  оформлювати листи призначень;

¾  роздавати лікарські засоби хворим з пояснюванням механізму їхньої дії;

¾  надавати невідкладну допомогу в разі анафілактичного шоку;

¾  проводити туалет хворим;

¾  доглядати за шкірою, порожниною рота хворих;

¾  годувати тяжкохворих;

¾  розводити і розраховувати дози антибіотиків;

¾  проводити внутрішньом’язове, внутрішньовенне, струминне введення фармакологічних засобів;

¾  збирати й заповнювати одноразові системи для внутрішньовенних вливань;

¾  проводити внутрішньовенне краплинне введення фармакологічних засобів;

¾  проводити підшкірні ін’єкції;

¾  вводити гетерологічні сироватки;

¾  забезпечувати особисту безпеку під час роботи з пацієнтами та інфікованим матеріалом.

 

Застереження! Перш ніж призначити будь-який препарат, треба розпитати хворого, чи не лікувався він ним раніше і як переносив. Повторне лікування препаратом, на яке в минулому була побічна реакція, забороняється.

Перед застосуванням будь-якого антибактерійного препарату

парентерально (незалежно від того, чи раніше хворий приймав його, чи ні) необхідно виконати проби на чутливість організму до нього.

 

Нашкірна проба

•помити руки двічі під проточною водою з милом, висушити рушником і обробити спиртом

•розвести антибіотик ізотонічним розчином натрію хлориду з розрахунку 1 мл розчинника на 0,1 г (100 000 ОД) антибіотика

•набрати у шприц 0,9 мл розчинника (ізотонічний розчиннатрію хлориду)

•добрати в шприц 0,1 мл отриманого розчину антибіотика

•протерти ватною кулькою, змоченою в спирті, нижню третину

долонної поверхні передпліччя

•нанести одну краплю розведеного антибіотика на шкіру

Читання проби

Якщо через 30 хв на місці нанесення розчину буде почервоніння, припухлість і свербіння шкіри, реакцію треба вважати позитивною. Антибіотик вводити не можна.

Якщо проба негативна, то через 30 хв приступайте до скарифікаційної проби.

Скарифікаційна проба

 

•помити руки двічі під проточною водою з милом, висушити

рушником і обробити спиртом

•розвести антибіотик ізотонічним розчином натрію хлориду

•набрати у шприц 0,9 мл розчинника (ізотонічний розчин натрію хлориду)

•добрати у шприц 0,1 мл отриманого розчину антибіотика

•протерти ватною кулькою, змоченою в спирті, нижню третину

долонної поверхні передпліччя

•зробити на шкірі голкою два надрізи, але не до крові

•нанести на надрізи дві краплі розведеного антибіотика

 

Читання проби

Відзначте 30 хв і прочитайте пробу. Якщо на місці нанесення

розчину буде почервоніння, припухлість і свербіння шкіри –

реакція позитивна, антибіотик вводити не можна. Якщо проба

негативна через 30 хв, приступайте до внутрішньо шкірної проби.

 

Вутрішньошкірна проба

 

•помити руки двічі під проточною водою з милом, висушити

рушником і обробити спиртом

•розвести антибіотик ізотонічним розчином натрію хлориду

•набрати у шприц 0,9 мл розчинника (ізотонічний розчин натрію хлориду)

•добрати у шприц 0,1 мл отриманого розчину антибіотика

•протерти ватною кулькою, змоченою в спирті, нижню третину

долонної поверхні передпліччя

•ввести 0,1 мл розчину антибіотика внутрішньошкірно

•відзначити час і читати пробу через 20 хв, 1 год, 2 год, далі –

через кожні 2 год від початку проведення проби

 

Читання проби

Якщо на місці введення розчину буде почервоніння, припухлість і свербіння шкіри – реакція позитивна. Антибіотик вводити не можна! Отримані результати занести в історію хвороби.

 

Невідкладна допомога при анафілактичному шоку

 

•припинити введення препарату, що спричинив шок

 

•накласти джгут на кінцівку вище місця введення препарату

і холод на це місце (пухир з льодом)

 

•якщо алерген потрапив в око або ніс, промити їх проточною

водою, закапати судинозвужувальні краплі та 1 % розчин

гідрокортизону. У випадку попадання алергену в шлунок – промити

останній, якщо дозволяє стан хворого

 

•підняти головний кінець тіла і забезпечити доступ свіжого

повітря, по можливості подати кисень через носовий катетер

 

•увести 0,5 мл 1 % розчину адреналіну підшкірно або внутрішньовенно, краще обколоти ним місце ін’єкції

 

•налагодити крапельне внутрішньовенне введення 60-90 мг

преднізолону, 2 мл 0,2 % розчину норадреналіну і 2-4 мл 1 %

розчину димедролу на ізотонічному розчині хлориду натрію

 

при появі ядухи внутрішньовенно ввести 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну, почати штучне дихання

 

•якщо шок зумовлений пеніциліном, негайно внутрішньовенно

ввести 1 млн ОД пеніцилін ази

 

 

Застереження! Гетерологічні імуноглобуліни та сироватки

можна вводити хворому тільки після шкірної проби на чутливість до чужорідного білка і дробної десенсибілізації організму. Пробу на чутливість виконує лікар або медична сестра під наглядом лікаря.

 

Методика введення гетерологічної сироватки

 

У внутрішню поверхню передпліччя внутрішньошкірно вводять

0,1 мл гетерологічної сироватки (імуноглобуліну), розведеної в 100 разів (ампула об’ємом 1 мл із червоним маркуванням), і спостерігають протягом 20 хв. У разі негативної проби, коли діаметр набряку (папули) і гіперемії в місці введення не перевищує 1 см, уводять 0,1 мл нерозведеної сироватки (імуноглобуліну) (ампула зі синім маркуванням) підшкірно в середню третину зовнішньої поверхні плеча. За відсутності реакції (діаметр папули і гіперемії не перевищує 1 см) через 30-60 хв внутрішньом’язово вводять нерозведену сироватку (імуноглобулін) у призначеній дозі, попередньо підігрівши препарат до температури 36-37 °С.

 

Узяття матеріалу з прямої кишки для бактеріологічного дослідження

 

Основні етапи	Зміст
1.Підбір не обхідного матеріалу та інструментарію	Ректальна стерильна алюмінієва петля, стерильні пробірки із середовищем збагачення, чашки Петрі з живильними середовищами, захисні рукавички
2.Надання хворому необхідного поло- ження	Хворий лежить на краю ліжка на боці, коліна зігнуті, ноги приведені до живота
3.Підготовка мед персоналу	Руки старанно миють і надягають захисні рукавички
4.Уведення петлі в пряму кишку та взяття матеріалу	Лівою рукою розводять сідниці, правою обережно вводять петлю через відхідник у пряму кишку на глибину 5-10 см. Круговими рухами петлі збирають вміст прямої кишки (при тифо-паратифозних захворюваннях) або матеріал зі стінки прямої кишки (при шигельозі). Обережно виймають петлю і переносять зібраний матеріал на чашку Петрі з живильним середовищем або в стерильну пробірку із середовищем збагачення, не торкаючись її стінок.
5.Завершення процедури	Матеріал із відповідно оформленим направленням відправляють до лабораторії. Якщо неможливо терміново відправити матеріал, його зберігають у термостаті за Т 37*С.

 

Узяття жовчі для бактеріологічного дослідження

 

Основні етапи	Зміст
1.Підбір необхідного матеріалу та інструменттарію	Дуоденальний зонд (стерильний), штатив з 8-10 пробірками (із них 3 стерильні з живильним середовищем для збирання порцій А,В,С), 4 шприци 20 мл, 33% розчин магнію сульфату, рушник, валик, грілка, 70% спирт, спиртівка, сірники
2.Заповнення меди-чної документації	Оформлюють направлення за формою 204 о, позначають пробірки
3.Підготовка хворо го, пояснення суті процедури та нада- ння необхідного положення	Зондування проводять натще. Визначають відстань, на яку потрібно ввести зонд. У положенні хворого стоячи вимірюють відстань від його пупка до різців (1-а позначка на зонді), додають відстань на довжину долоні хворого (2-а позначка), далі роблять позначку через 10 см (3-я позначка). Зубні протези перед зондуванням необхідно зняти. Краще зондувати хворого в положенні сидячи. Хворого садять на кушетку, пропонують зробити глибокий вдих носом, потім ковтальні рухи, які треба повторити для засвоєння кілька разів; це необхідно при ковтанні зонда (оливи)
4.Уведення зонда в дванадцятипалу кишку	Підтримуючи кінець зонда лівою рукою, медсестра правою рукою, тримаючи зонд на відстані 10-15 см від оливи, кладе його за корінь язика і просить повторити комплекс рухів вдих носом – ковтання. У разі появи позивів до блювання хворий повинен затиснути губами зонд і глибоко дихати носом, після чого намагатися проковтнути зонд. Якщо він не може зробити перші ковтальні рухи, йому дають випити води, з якою він повинен проковтнути оливу. Проходження зонда здійснюється також за рахунок маси оливи та перистальтичних рухів стравоходу й шлунка. Коли зонд увійшов  у шлунок (1-а мітка), хворого вкладають на правий бік на тугий валик і кладуть грілку під праве підребіря. Таз хворого має бути трохи піднятий. Вільний кінець зонда опускають у нестерильну пробірку. Хворий поступово, уводячи собі зонд на 1-2 см у рот, продовжує ковтання його до виходу зі шлунка (2-а мітка). Через 1-1,5 год розкривається воротар ний отвір і олива потрапляє у дванадцятипалу кишку (3-я мітка)
5.Отримання порцій А,В,С	Перед узяттям жовчі кінець зонда обробляють 70% спиртом, перші 1-2 мл жовчі для бактеріологічного дослідження не використовують. Її випускають у лоток. Жовч для бактеріологічного дослідження (10-20 мл) збирають у стерильні пробірки, кожну порцію в окрему пробірку безпосередньо через зонд або за допомогою окремого стерильного шприца, який підєднують  до зонда. Спочатку із зонда починає витікати шлунковий сік. Поступово до нього домішується жовч, а через 30-40 хв із зонда починає вільно витікати золотисто-жовта рідина з лужною реакцією – порція А. Після отримання порції А в дванадцятипалу кишку вводять 50 мл підігрітого до 40*С розчину магнію сульфату або ін. ентерального подразника, на кінець зонда накладають затискач. Через 10 хв затискач знімають. М'яз – замикач жовчного міхура розкривається і міхурові жовч (порція В) темно-коричневого кольору надходить у пробірку. Після закінчення виділення міхурової жовчі починає витікати прозора рідина світло-лимонного кольору – печінкова жовч (порція С)
6.Посів жовчі на живильне середовище	Якщо жовч для бактеріологічного дослідження збирали за допомогою шприців, то переливати її в пробірки з живильним середовищем потрібно над полум’ям спиртівки. Краї пробірок попередньо обпалюють над полум’ям спиртівки, потім переливають 1-2 мл жовчі. Пробірки закривають над полум’ям спиртівки попередньо обпаленим корком.
7.Завершення процедури	Після отримання порції С зонд обережно виймають, хворого із процедурного кабінету переводять у палату або бокс. Пробірки без затримки відправляють у лабораторію, запобігаючи охолодженню і висиханню, з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом

 

 

 

Виконайте завдання:

 

1.       Види лікувально-охоронного режиму, їх характеристика:

>       режим І...............................................................

>       режим II..............................................................

>       режим III.............................................................

>       режим IV............................................................

2.     Алергологічний анамнез, його значення..........

3.      Клінічна картина анафілактичного шоку:

 

Ознаки захворювання	Анафілактичний шок
Температурна крива, її осо­бливості
Шкірні покриви
Висип, його характерис­тика
Склера та кон’юнктива
Слизова оболонка ротової порожнини
Стан лімфовузлів
Серцево-судинна система:
Характеристика пульсу
Артеріальний тиск
Органи дихання:
Результати перкусії
Результати аускультації
Органи травлення:
Язик
Печінка
Селезінка
Кишки
Нервова система:
Стан свідомості
Поведінка хворого
Сечова і статева системи:
Стан діурезу

 

4. Значення догляду за хворими як лікувального чинника. Ускладнення, що виникають у зв’язку з недостатньо організова­ним доглядом   

Задачі

1.     Хворий Н. лікувався вдома сульфаніламідними препарата­ми з приводу ангіни. Через 2 дні з’явилися скарги на головний біль, запаморочення, серцебиття, біль у животі. Об’єктивно: тем­пература тіла— 39,2 °С, гіперемія обличчя, пульс — 110 за 1 хв, на кінцівках висипання на зразок кропив’янки у великій кількості, які супроводжуються свербежем.

Обґрунтуйте діагноз. Складіть план обстеження та лікування хворого         

2.     Хворого В., 20 років, доставлено у стаціонар машиною «швидкої допомоги» в тяжкому стані: на шкірі тулуба — геморагічні висипання, на сідницях — некротичні пухирці. Температура тіла — 40,1 °С, пульс — 120 за 1 хв, AT — 85/50 мм рт. ст., тони серця глухі, печінка виступає з-під ребро­вої дуги на 4 см, пальпується край селезінки. Хворий самостійно лікувався з приводу зубного болю.

Ваші дії

3.    Хворий Ф. звернувся до лікарні зі скаргами на нестійкі ви­порожнення протягом 3 міс., загальну слабість, зниження апети­ту і схуднення. Хворіє на хронічну пневмонію, у зв’язку з чим по­вторно отримував велику кількість антибіотиків.

Обґрунтуйте діагноз. Складіть план обстеження та лікування хворого         

4.    У хворого після введення протиправцевої сироватки з’явилися різка слабість, ядуха, відчуття стиснення і біль за груд­ниною, холодний піт, судоми, блювання, біль у серці, знепритом- нення.

Складіть план невідкладної допомоги, випишіть рецепти . . . . . .  /,      

5.     У зв’язку з наростанням катаральних явищ хворому з ГРВГна 4-й день хвороби призначено антибіотики. На наступний день з’явилися плямисто-папульозні висипання — спочатку на обличчі, а потім поширилися на інші ділянки тіла.

Обґрунтуйте діагноз. Складіть план обстеження та лікування хворого         

 

ЛІТЕРАТУРА:

 Основна

1. М.А. Андрейчин  М/с при інфекційних хворобах. Стор 59-92

2.  Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б.- К.; Вища шк., 1995.

3. Чорновіл А.В., Грицько Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології.-  К.; Здоров’я, 2002

Додаткова

1. Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За Ред. Андрейчин М.А. – К.; Здоров’я, 1994

2. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000

3. Журнал «Інфекційні хвороби», - Київ

4. Газета «Здоров’я України», - Київ

 Інформаційні ресурси

https://tdmuv.com/books/meds_andr.pdf   Андрейчин М/с при інфекційних хворобах.

http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1839433

 А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.

https://www.kodges.ru/medik/naukmed/205819-nfekcyn-hvorobi.html

https://www.twirpx.com/file/2257809/  А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.

http://www.monada.lviv.ua/old/instructional/002/001/001.pdf    Самостійна робота

http://kingmed.info/knigi/Sestrinskoe_delo/book_3826/Medsestrinstvo_pri_infektsiynih_hvorobah-Andreychin

http://krutikova.ucoz.ru/load/22-1-0-199 Алгоритми практичних навичок

 

Свої роботи висилати на ел. пошту   gladkiy.aleksandr55@gmail.com 

Термін 1 доба. Доба затримки – ( мінус) 1 бал.

З повагою ваш О.А.