Група 3 Б л/с. Лекція. Викладач Гладкий О.А. Предмет "Інфектологія" Дата 11 жовтня 2021р. ТЕМА № 5 ХОЛЕРА.
Група 3 Б л/с. Лекція.
Викладач Гладкий О.А.
Предмет
"Інфектологія"
Дата
11 жовтня 2021р.
ТЕМА № 5 ХОЛЕРА.
Матеріали
за посиланням:
Сучасна епідеміологічна характеристика холери як карантинної інфекції.
Холера
(сholera) – особливо небезпечна гостра кишкова інфекція, що спричинюється
холерними вібріонами. Характеризується ураженням ферментних систем слизової
оболонки тонкої кишки з виникненням проносу і блювання, внаслідок чого
розвиваються зневоднення, демінералізація і розлади кровообігу.
Етіологія та епідеміологія.
Збудником є холерний вібріон (Vibrio cholerae) серогрупи
О1, яка складається з двох підвидів – класичного і ЕльТор. Кожний підвид
ділиться на три серовари: Огава, Інаба і Гікошима. В останні роки вважають, що
між підвидами збудника суттєвої різниці немає.
Основи патогенезу. Збудник проникає в організм з водою чи їжею.
Частина вібріонів гине в кислому вмісті шлунка, решта –
потрапляє
в кишки, де
починає інтенсивно розмножуватися. Ентеротоксин-
холероген, який мікроби виділяють, активізує ферментні
системи ентероцитів, що зумовлює різке збільшення секреції електролітів і води
у просвіт кишок. Вони виводяться з організму при проносі і блюванні. Внаслідок
цього різко зменшується об’єм циркулюючої крові, відбувається її згущення,
зневоднення організму, настає дефіцит електролітів, зокрема, втрати калію
можуть становити третину його вмісту в організмі, розвивається метаболічний ацидоз.
Втрати рідини за час хвороби можуть бути надзвичайно великими – перевищувати
масу тіла хворого. На тлі нестачі солей та ацидозу з’являються часті корчі
м’язів кінцівок. Розвивається дегідратаційний шок, що в разі ненадання допомоги
закінчується смертю хворого.
Клінічні ознаки
холери.
Методи
лабораторної діагностики.
Експрес-діагностика.
Правила взяття і транспортування інфікованого матеріалу
до лабораторії.
Диференціальна діагностика холери, принципи лікування.
Первинна і
компенсаторна регідратація.
Застосування антибіотиків.
Особливості догляду за хворим.
Критерії
виписування зі стаціонару.
Диспансерне
спостереження.
Профілактичні
заходи в осередку.
Організація та проведення первинних заходів при виявлені хворого
на холеру
1.
Медпрацівник при виявленні хворого (підозри) повинен поінформувати про це
керівника закладу, а останній – вищі установи та керівників ін. служб, що
задіяні в проведенні протиепідемічних заходів.
2.
Провести тимчасову ізоляцію хворого від оточуючих за місцем виявлення хворого
до його госпіталізації.
3.
Надання невідкладної медичної допомоги необхідно здійснювати за життєвими
показаннями наявними засобами.
4.
Заходи з особистого захисту від інфікування: медичний працівник повинен захистити
відкриті частини тіла, які можуть стати вхідними воротами інфекції (медичний
халат, марлева маска, шапочка або хустка, гумові рукавички або будь-які
підручні засоби, пристосувавши їх за даних умов.
5.
Проведення поточної дезінфекції в оточені хворого. Не дозволяти користуватися
санвузлом, виливати випорожнення, блювотні маси без знезараження у каналізацію.
6.Виявити
всіх осіб, що спілкувалися з хворим, скласти списки.
7.
Госпіталізація хворого в умовах максимального забезпечення протиепідемічного
режиму, силами станції швидкої допомоги або лікувально-профілактичного
закладу з наступною дезінфекцією
транспорту на території інфекційної лікарні.
8.Заходи
особистої екстреної профілактики: при контакті з хворим медичному працівнику,
крім одягання захисного одягу, слід провести заходи з особистої екстреної
профілактики.
Відбір проб для дослідження на холеру
|
Основні етапи |
Зміст |
|
1.Підбір необхідного матеріалу та інструментів |
Стерильні ложки, стерильні скляні трубки з гумовою грушею
малого калібру, стерильні пробірки та флакони з 1% лептонною водою, стерильні
тампони, шпателі, стерильні алюмінієві петлі, пергаментний папір, бікс,
підкладне судно або мірний посуд без слідів дезінфікуючих розчинів. У
підкладні ємкості (горшки, судна) підкладають чашки Петрі або вощаний папір,
щоб уникнути контакту досліджуваного матеріалу з посудом, який оброблявся
дезрозчином. |
|
2.Підготовка медперсоналу |
Відбір проб проводять у протичумному костюмі ІІ типу
(комбінезон або піжама, каптур – велика косинка, протичумний халат,
ватно-марлева маска, гумові рукавиці, шкарпетки, гумові чоботи, рушник). |
|
3. Відбір проб |
Нативний
матеріал: -
випорожнення, блювотні маси чи промивні води відбирають
10-20мл, стерильними скляними трубками або стерильними ложками переносять із
підкладних ємкостей у стерильний посуд або висівають на 1% пептонну воду (рН
7,8) і доставляють у лабораторію протягом 6 год. Якщо матеріал не можуть
доставити протягом 6 год, його висівають у флакон з 50 мл 1% ПВ (рН 9,5) та
зберігають у термостаті протягом 24 год; - жовч збирають при
дуоденальному зондуванні в лікувальному закладі. В окремі пробірки збирають
дві порції – із жовчного міхура (порція В) та жовчних проток (порція С) |
|
Ректальний
відбір проб: - за
відсутності випорожнень стерильний тампон уводять у пряму кишку на глибину 5-6 см,
збирають вміст зі стінок кишки і вносять у флакон або пробірку з 1% ПВ.
Дерев'яний стрижень використовують одноразово. При використанні алюмінієвої петлі її змочують стерильним
ізотонічним розчином натрію хлориду або 1% ПВ і висівають на чашку Петрі з
лужним агаром: - за
наявності водянистих випорожнень для відбору матеріалу можна
використати гумовий катетер № 26 або № 28, один кінець якого уводять у пряму
кишку, а другий опускають у банку. |
|
|
4. Доставка матеріалу до лабораторії |
Флакони та пробірки ретельно закривають притертими
корками. Зовнішні стінки ємкості з матеріалом ретельно обтирають дезрозчином.
Потім пробірки, корки заклеюють лейкопластирем. Кожну пробірку чи банку
окремо поміщають у поліетиленовий пакет, якій щільно зав'язують. Пробірки
вміщують у металевий пенал, край між кришкою і пеналом заклеюють
лейкопластирем. Пенал загортають у целофан і поміщають у бікс або металеву
скриньку. Кожну банку замотують окремо в марлю і також поміщають у бікс або
металеву скриньку, яку запечатують особистою печаткою лікаря і з посильним
відправляють у лабораторію. До посилки додається супровідний документ, у якому
вказують ПІБ та вік хворого, діагноз, дату початку захворювання, дату відбору
матеріалу, характер матеріалу, приймання антибіотиків, ін. специфічне
лікування, а також ПІБ, посаду медпрацівника, який відібрав матеріал. Транспортують матеріал до лабораторії на службовому
транспорті. Узятий матеріал із прямої кишки потрібно направляти в
лабораторію по мірі надходження, але не пізніше ніж через 24 год з моменту
його відбору. Термін доставки нативного матеріалу (випорожнення,
блювотні маси, промивні води, жовч) не повинен перевищувати 3 год. |
ВІДБІР
ПРОБ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ХОЛЕРУ
|
Основні етапи |
Зміст |
|
1. Підбір необхідного матеріалу та
інструментарію |
Стерильні ложки, стерильні
скляні трубки з гумовою грушею малого калібру, стерильні пробірки та флакони
з 1 % пептонною водою, стерильні тампони, шпателі,
стерильні алюмінієві петлі, пергаментний папір, бікс, підкладне судно або
мірний посуд без слідів дезінфекційних розчинів. У підкладні ємкості
(горшки, судна та ін.) підкладають чашки Петрі або вощаний папір, щоб
уникнути контакту досліджуваного матеріалу з посудом, який оброблявся
дезрозчином |
|
2. Підготовка медперсоналу |
Відбір проб проводять у протичумному костюмі
II типу |
|
3. Відбір проб |
Нативний матеріал: — випорожнення, блювотні маси чи промивні води відбирають у кількості
10—20 мл, стерильними скляними трубками або стерильними ложками переносять
із підкладних ємкостей у стерильний посуд або висівають на 1 % лептонну воду
(pH 7,8) і доставляють у лабораторію протягом 6 год. Якщо матеріал не можуть доставити протягом 6 год, його висівають у флакон з 50 мл 1 % лептонної води (pH 9,5)
та зберігають у термостаті протягом 24 год; — жовч збирають при дуоденальному зондуванні в лікувальному закладі. В окремі
пробірки збирають дві порції — із жовчного міхура (порція В) та жовчних
проток (порція С) |
|
Ректальний
відбір проб: — за відсутності випорожнень стерильний тампон уводять у пряму кишку на глибину
5—6 см, збирають вміст зі стінок кишки і вносять у флакон або пробірку з 1 %
пептонною водою. Дерев’яний стрижень використовують
одноразово (мал. 7). При використанні алюмінієвої
петлі її змочують стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду або 1 % пептонною водою, уводять у пряму кишку на глибину 8—10 см, переносять
зібраний матеріал у флакон з 1 % пептонною водою (див. мал. 7) і висівають на чашку Петрі з лужним агаром; — за наявності водянистих випорожнень для відбору матеріалу можна
використати гумовий катетер № 26 або № 28, один кінець якого уводять у пряму
кишку, а другий опускають у банку |
|
Основні етапи |
Зміст |
|
4. Доставка матеріалу в лабораторію |
Флакони та пробірки ретельно закривають
притертими корками. Зовнішні стінки ємкості з матеріалом ретельно обтирають
дезрозчином. Потім пробірки, корки заклеюють лейкопластиром. Кожну пробірку
чи банку окремо поміщають у поліетиленовий пакет, який щільно зав’язують.
Пробірки вміщують у металевий пенал, край між кришкою і пеналом заклеюють
лейкопластиром. Пенал загортають у целофан і поміщають у бікс або металеву
скриньку. Кожну банку замотують окремо в марлю і також поміщають у бікс або
металеву скриньку, які запечатують особистою печаткою лікаря і з посильним
відправляють у лабораторію. До посилки додається супровідний документ, у
якому вказують ПІБ та вік хворого, діагноз, дату початку захворювання, дату
відбору матеріалу, характер матеріалу, приймання антибіотиків, інше
специфічне лікування, а також ПІБ, посаду медпрацівника, який відбирав
матеріал. Транспортують матеріал до лабораторії на
службовому транспорті. Узятий матеріал із прямої кишки потрібно
направляти в лабораторію по мірі надходження, але не пізніше ніж через 24 год з
моменту його відбору. Термін доставки нативного матеріалу
(випорожнення, блювотні маси, промивні води, жовч) не повинен перевищувати 3
год |
Вирішіть тести:
1.
Посів матеріалу при відборі
проб для дослідження на холеру
проводять на пептонну воду:
A.
1 %;
B.
2%;
C.
3%;
D.
4 %;
E.
5%.
2.
З якою метою перед узяттям крові
для бактеріологічного дослідження хворому (за відсутності протипоказань) можна
вводити адреналін: підвищити артеріальний тиск;
A.
зумовити скорочення селезінки і
вихід у кров’яне русло збудників;
B.
запобігти колапсу;
C.
запобігти тромбуванню голки;
D.
запобігти гемолізу крові?
3.
Відбір
проб для дослідження на холеру проводять у:
A.
протичумному костюмі І типу;
B.
протичумний костюм не
використовують;
C.
протичумному костюмі III типу;
D.
протичумному костюмі IV типу;
E.
протичумному костюмі II типу.
4.
Матеріал із прямої кишки, зібраний
при відборі проб для дослідження на холеру, потрібно доставляти в лабораторію
не пізніше ніж через:
A.
12 год;
B.
16 год;
C.
24 год;
D.
28 год;
E.
32 год.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна
1. М.А. Андрейчин М/с при інфекційних хворобах. Стор
92-112
2. Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б.- К.;
Вища шк., 1995.
3.
Чорновіл А.В., Грицько Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з елементами
епідеміології.- К.; Здоров’я, 2002
Додаткова
1. Посібник з діагностики, терапії та профілактики
інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За Ред. Андрейчин М.А. – К.; Здоров’я, 1994
2. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль:
Укрмедкнига, 2000
3. Журнал «Інфекційні хвороби», - Київ
4. Газета «Здоров’я України», - Київ
Інформаційні ресурси
https://tdmuv.com/books/meds_andr.pdf Андрейчин М/с при інфекційних хворобах.
http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1839433
А.В. Чорновіл,
Р.Ю. Грицко Інфекційні хвороби.
https://www.kodges.ru/medik/naukmed/205819-nfekcyn-hvorobi.html
https://www.twirpx.com/file/2257809/ А.В. Чорновіл, Р.Ю. Грицко Інфекційні
хвороби.
http://www.monada.lviv.ua/old/instructional/002/001/001.pdf Самостійна робота
http://krutikova.ucoz.ru/load/22-1-0-199
Алгоритми практичних навичок
Свої роботи висилати на ел.
пошту gladkiy.aleksandr55@gmail.com
Термін – час заняття. Затримка –
зниження оцінки.
З повагою ваш О.А.
Комментарии
Отправить комментарий