Гладкий О.А. Предмет «Інфектологія». Лекція № 2. ТЕМА: ВІЛ-інфекція. СНІД. Група 3 А л/с Дата 08 квітня 2022 р. Група 3 Б л/с Дата 11 квітня 2022 р.

Предмет «Інфектологія»

Викладач Гладкий О.А.

Лекція № 2. ТЕМА: ВІЛ-інфекція. СНІД.

Група 3 Б л/с  Дата 11 квітня 2022 р.

 Матеріали за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1kRe9vDZGHJKigW07l_UHvnqlP1UWSvuL/edit?usp=sharing&ouid=115928220445394045857&rtpof=true&sd=true

 ТЕМА № 2. ВІЛ-інфекція. СНІД. 

ВІЛ-інфекція/СНІД. Короткі історичні відомості. 

Захворюваність на СНІД у світі, Україні, регіоні.

Визначення, етіологія, епідеміологія (джерело збудника інфекції, середовища людського організму, що містять збудник, характеристика механізмів передавання). 

Класифікація.

Опортуністичні хвороби.

Медсестринський процес у разі ВІЛ-інфекції/СНІДу: значення даних анамнезу, об’єктивного обстеження, визначення проблем пацієнта, встановлення діагнозу, планування та реалізація медсестринських втручань із специфічної лабораторної діагностики, медсестринського спостереження, догляду, виконання лікарських призначень з оцінюванням результатів медсестринських втручань та їх корекцією.

Принципи лікування хворих на СНІД

•противірусна терапія, спрямована на пригнічення реплікації ВІЛу

•профілактика і лікування інфекційних хвороб, злоякісних новоутворень чи інших хвороб, що можуть виникнути чи вже виникли внаслідок імунодефіциту

•дезінтоксикація, корекція порушень обміну речовин, водно-електролітного балансу, кислотно-лужної рівноваги тощо

•догляд

•психосоціальна допомога

Принципи профілактики. 

Розширення можливостей доступу населення до добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, особливо серед певних груп підвищеного ризику. 

Значення санітарно-освітньої роботи, пропаганда культури статевих стосунків (“захищений секс”), боротьба з наркоманією, проституцією.

Проблеми професійного інфікування медичних працівників.

Профілактика внутрішньолікарняного зараження ВІЛ-інфекцією, заходи щодо донорства, широке забезпечення одноразовим медичним інструментарієм. 

Заходи і засоби особистої безпеки медичних працівників усіх ланок.

Застереження! Практикуючi лiкарi хiрургiчних спецiальностей,
медичнi сестри, лаборанти, якi контактують з кров’ю та iншими бiологiчними рiдинами пацiєнтiв, зобов’язанi користуватись iндивiдуальними засобами захисту, зокрема спецодягом, пластиковим фартухом, подвiйними рукавицями, захисними окулярами чи екраном, масками тощо. 

Використання двох пар рукавиць на 60-80 % знижує частоту порушення цiлостi внутрiшньої рукавицi та вiрогiднiсть її забруднення кров’ю.

Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов’язкою, повинні звільнятись на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД й контакту з предметами догляду за ними.

Групи пiдвищеного ризику iнфiкування ВIЛом

•наркомани, якi вводять собi наркотики внутрiшньовенно

•гомо- i бiсексуалiсти

•повiї та iншi особи, якi ведуть безладне статеве життя

•хворi на венеричнi хвороби, гепатити В, С, D

•реципiєнти кровi, її препаратiв i органiв

•дiти, матерi яких ВIЛ-інфіковані

Пiдозрiлими щодо ВIЛ-iнфекцiї вважають осіб, в яких збiльшені 2 лімфовузли чи бiльше у 2-х і бiльше анатомiчних ділянках, що відзначаються понад 1 мiс.

             Характерні ознаки преСНIДу:

•тривала (понад 1 міс.) гарячка (до 38-40 °С) нез’ясованої етіології, з частими i рясними потами.

•пронос, що триває понад 1 міс.

•зменшення маси тіла на 10 % і більше.

•системне збільшення лімфовузлів.

•гноячкові ураження шкiри (гнійні фолiкулiти).

•випадання волосся на голові та облисіння.

•тривалий кашель, задишка.

•грибкове ураження слизової оболонки ротоглотки і стравоходу.

•рецидиви герпесу.

•спленомегалія.

•зміни в крові (тромбоцитопенія, лімфопенія, зменшення кількості Т-хелперів).

 

Правила забору крові

Маніпуляції виконуються лише в гумовихр укавичках.

Для дослiдження беруть з вени 5 мл кровi в суху стерильну пробiрку, яку закривають гумовим корком.

Сироватку не пізніше як через 2-3 год після взяття крові відділяють від еритроцитів і переносять у стерильну пробірку з гумовим корком типу “Епендорф” або флакончик з-під антибіотика. Щоб відділити сироватку, пробірку із взятою кров’ю поміщають у термостат на 30 хв при температурі 37 °С, потім на 1 год ставлять у холодильник при температурі +2...+4 °С.

У випадку, коли сироватка недостатньо відокремилась, пробірку з пробою крові центрифугують 5 хв при 1 500 об./хв. Для дослідження необхідно не менше 1,5-2 мл сироватки. Флакони маркірують і зберігають у холодильнику при температурі +2...+4 °С.

Матеріал реєструють у журналі і разом з двома примірниками “Направлення на обстеження на ВІЛ” не пiзнiше 1-3 дiб після взяття крові відправляють у мiсцеву лабораторiю дiагностики ВIЛ-iнфекцiї. При неможливості доставки сироватки для дослідження у вказаний термін її заморожують у морозильній камері і в спеціальних контейнерах доставляють
у лабораторію в найближчі 5-7 діб.

Транспортують проби в холодильному контейнері зі штативом.
Контейнер поміщають у металевий бікс або пластмасову коробку, що герметично закриваються і легко дезінфікуються.

Не допускається транспортування проб у сумках, портфелях та інших предметах особистого користування.

Застереження! Для ІФА не придатні гемолізовані, хільозні сироватки, сироватки на згустку крові або з бактерійним ростом.
Такі зразки знешкоджуються (обробляються дезрозчином), а кров від пацієнта беруть повторно. У журналі робиться відповідний запис.

Порядок узяття, реєстрації і транспортування матеріалів для дослідження на ВІЛ-інфекцію

 

Матеріалом для виявлення антитіл до ВІЛ є сироватка крові. Кров беруть з вени або пальця.

Узяття крові з вени

Оснащення: захисні рукавички та окуляри, маска, дезактин, 4 ємкості для розчину дезактину, стерильні шприци на 5-10 мл, голки, ватні стерильні тампони, 2 лотка (стерильний та нестерильний), пінцет, джгут, рушник, набір для виявлення ВІЛ-інфекції (контейнер зі штативом, стерильними пробірками, пакувальний матеріал, бланки направлень), 70% спирт етиловий, лейкопластир, стерильні пробірки або пеніцилінові флакони з гумовими корками чи спеціально передбачені для цього пластикові пробірки.

   Порядок роботи

1. Приготувати 0,2% розчин дезактину або ін. дезінфекційного засобу.

2. Розлити 0,2% розчин дезактину у 2 ємкості, призначені для промивання шприців (1-а) та замочування ватних тампонів (2-а).

3. Оформити направлення в двох екземплярах, промаркувати пробірки, заповнити журнал.

4. Приготувати стерильні пробірки та пеніцилінові флакони з гумовими корками або спеціально передбачені для цього пластикові пробірки, шприци на 5-10 мл, голки, марлеві тампони, 70% спирт етиловий, бікси зі стерильним матеріалом та інструментом, джгут, рушник.

5. Надягнути маску, захисні рукавички та окуляри.

6. Взяти з вени кров 7мл.

7. Пінцетом зняти голку зі шприца та покласти в нестерильний лоток.

8. Через канюлю шприца перелити кров у суху стерильну пробірку (без консерванта). Закрити гумовим корком. Поставити у штатив.

9. Пінцетом надягнути голку на шприц, промити та замочити шприц в 0,2% розчин дезактину на 1 год у 2-й ємкості.

10. Не пізніше ніж 3 год отримати сироватку: пробірку з кров'ю поставити у термостат на 30 хв при Т 37*С, далі відокремити згусток від стінок пробірки окремою для кожного зразка стерильною пастерівською піпеткою або скляною паличкою і на 1-2 год залишити у холодильнику за Т 2-4*С. Якщо ж сироватка недостатньо відокремилась, проби центрифугують протягом 5 хв зі швидкістю 1 500 об/хв.. Сироватки переносять у стерильні пробірки, маркують та зберігають у холодильнику за Т 2-4*С.  

11. Сироватку потрібно доставити в лабораторію протягом 3 діб від моменту взяття крові.  Якщо це не можливо, сироватку слід заморозити у морозильній камері побутового холодильника (- 18-20*С) і в замороженому стані доставити в лабораторію у спеціальних контейнерах із холодоагентом не пізніше 7-ї доби з моменту взяття крові.

12. Сироватки транспортують у контейнерах із холодоагентом у відповідних пластмасових або металевих штативах. штативи вміщують у металеві бікси чи пластмасові коробки, які герметично закриваються і легко дезінфікуються.

Форми реєстрації взяття матеріалу для дослідження на ВІЛ-інфекцію

 

Журнал реєстрації взяття крові для дослідження на антитіла до ВІЛ

Дата взяття	№ з/п	ПІБ	Рік народження	Стать	Код, діагноз	Дата відправ зразка	Результат дослідж	Примітка

 

*Діагноз вказують лише для осіб, яких обстежують за кодом 113

 

Направлення

на дослідження зразків сироватки крові на наявність

антитіл до ВІЛ

№ з/п	Реєстраційний номер**	Стать	Код/ діагноз***	Дата взяття крові	Результат дослідження

* Заповнюється в медичному закладі, який направляє зразок сироватки

** Заповнюється в лабораторії, яка проводить первинний скринінг

*** Діагноз вказують лише для оіб, яких обстежують за кодом 113

 

Імунохроматичне виявлення антитіл до ВІЛ 1-го І/ або 2-го типу (ВІЛ ½) у сироватці (плазмі) або цільній крові

 

Призначення методу- для візуального швидкого одноетапного якісного виявлення in vitro антитіл до ВІЛ 1-го і / або 2-го типу у сироватці (плазмі) або цільній крові.

Матеріал для дослідження

Негомолізована сироватка (плазма) або цільна кров. Зразки можна зберігати за Т 2-8*С не більше 3 днів або за Т -20*С і нижче не більше 2-3 міс.

Принцип методу

   Метод грунтується  на принципі імунохроматографічного аналізу. Аналізований зразок (кров, плазма, сироватка) всмоктується поглинаючою ділянкою планшета. За наявності в зразку антитіл останні всткпають у реакцію з протеїном А, кон'югованим із частинками колоїдного золота, утворюючи забарвлений комплекс. Цей комплекс вступає в реакцію з рекомбінованим ВІЛ-антигеном, іммобілізованим на мембрані в тестовій зоні планшета, утворюючи лінію червоного кольору на рівні маркування Т (тест). Решта компонентів утворює лінію червоного кольору в тестовій зоні на рівні маркування С (контроль). Результати оцінюють візуально протягом 10 хв.

Набір реагентів для проведення аналізу

1. Планшет індикаторний, упакований в індивідуальну упаковку з фольги алюмінієвої з осушувачем.

2. Реагент для розведення зразка ( 0,9% NaCl).

3. Піпетка для внесення зразка.

4. Скарифікатор одноразовий.

5. Серветка асептична.

Устаткування й матеріали, необхідні для проведення аналізу

1. Секундомір.

2. Захисні рукавички.

3. Пробірки для зразків ємкістю 3-5 мл.

Проведення аналізу

    Перед проведенням аналізу компоненти набору і досліджувальні зразки сироватки (плазми) крові і цільної крові слід витримати за кімнатної температури (18-20*С) не менше 20 хв. Розкрити упаковку планшета, витягнути планшет і помістити його на чисту суху рівну горизонтальну поверхню тестовою зоною догори.

   Набрати в піпетку для внесення зразка матеріал для аналізу і, утримаючи її вертикально, внести 1-у краплю до круглого віконця (порту) для внесення зразка планшета, маркованого S (зразок). У це саме віконце додадити 2 краплі реагенту для розведення зразка і через 10 хв (але не пізніше ніж через 20 хв) візуально оцінити результат реакції.

Інтерпретація результатів

   Виявлення в тестовій зоні планшета однієї лінії червоного кольору на рівні маркування С свідчить про негативний результат аналізу, тобто вказує на те, що в аналізованому зразку сироватки (плазми) крові і цільної крові антитіл до ВІЛ 1-го і /або 2-го типу немає.

   Виявлення в тестовій зоні планшета двох паралельних ліній червоного кольору на рівні маркувань Т і С свідчить про позитивний результат аналізу, тобто вказує на те, що в аналізованому зразку містяться антитіла до ВІЛ 1-го і / або 2-го типу.

   У тому разі, якщо в тестовій зоні лінія червоного кольору на рівні маркування С відсутня або ж виявляється одна лінія червоного кольору на рівні маркування Т, результат аналізу є недійсним і визначення необхідно повторити з використанням іншого планшету.

Заходи безпеки

   Маніпуляцію проводять із дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом.

   Усі зразки та використані матеріали знезаражують як біологічно небезпечні відходи.     

      Питання для самоконтролю

1. Який збудник спричинює ВІЛ-інфекцію? Наведіть його характеристику.

2. Джерело збудника при ВІЛ-інфекції.

3. Шляхи передачі збудника.

4. Назвіть групи підвищеного ризику інфікування ВІЛом.

5. Стадії розвитку ВІЛ-інфекції/СНІДу.

6. Основні клінічні прояви стадії гострого захворювання.

7. Прояви персистуючої генералізованої лімфаденопатії.

8. Які ознаки СНІД-асоційованого комплексу?

9. Основні прояви власне СНІДу.

10. Як підтвердити діагноз ВІЛ-інфекції/СНІДу лабораторними методами?

11. Правила забору й відправки матеріалу для серологічного дослідження.

12. Особливості медичного догляду за хворими.

13. Принципи медикаментозного лікування хворих на СНІД.

14. Як запобігти зараженню ВІЛом медичних працівників?

15. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу.

16. Назвіть головну установу і документи, що регулюють боротьбу зі СНІДом.

17.З наведеного переліку ознак виберіть характерні для преСНІДу: нестримне блювання, системне збільшення лімфовузлів, зменшення маси тіла на 10 % і більше, лейкоцитоз, пронос, що триває понад 1 міс., ригідність м’язів потилиці, жовтяниця.

18. Під час надання допомоги хворому на СНІД у медичної сестри розірвалась гумова рукавичка і кров хворого потрапила їй на руку. Що необхідно зробити для запобігання інфікування ВІЛом?

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Андрейчин М.А., О.Л. Івахів Медсестринство при інфекційних хворобах. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. — К.: Здоров’я, 2001.

Денисенко О.В. Інфекційні хвороби в модулях: навч. посіб. — 2-е вид. — К.: Медицина, 2010. — 168 с.

Касевич Н.М., Шаповал К.І. Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних працівників: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 248 с.

Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.

Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології. — К.: Здоров’я, 2002. 

Чорновіл А.В., Грицко Р.Ю., Лишенюк С.А. Клінічне медсестринство в інфектології. — К.: ВСВ “Медицина”, 2010.

Додаткова

Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. — К.: Вища шк., 1995.

Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред. Андрейчина М.А. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2007.

Свої роботи висилати на ел. пошту   gladkiy.aleksandr55@gmail.com 

Термін поточна доба.

З повагою ваш О.А.