Гладкий О.А. Предмет «Інфектологія» Лекція № 2. ТЕМА: ВІЛ-інфекція. СНІД. Група 3 - А л/с Дата 08 квітня 2022 р.
Викладач Гладкий О.А.
Предмет «Інфектологія»
Лекція № 2. ТЕМА: ВІЛ-інфекція.
СНІД.
Група 3 - А л/с Дата 08 квітня 2022 р.
Матеріали за посиланням: https://docs.google.com/
ТЕМА № 2. ВІЛ-інфекція. СНІД.
ВІЛ-інфекція/СНІД. Короткі історичні відомості. Захворюваність на СНІД у світі, Україні, регіоні.
Визначення, етіологія, епідеміологія (джерело збудника інфекції, середовища
людського організму, що містять збудник, характеристика механізмів
передавання).
Класифікація.
Опортуністичні хвороби.
Медсестринський процес у разі ВІЛ-інфекції/СНІДу: значення даних анамнезу,
об’єктивного обстеження, визначення проблем пацієнта, встановлення діагнозу,
планування та реалізація медсестринських втручань із специфічної лабораторної
діагностики, медсестринського спостереження, догляду, виконання лікарських
призначень з оцінюванням результатів медсестринських втручань та їх
корекцією.
Принципи лікування хворих на СНІД
•противірусна терапія, спрямована на пригнічення реплікації ВІЛу
•профілактика і лікування інфекційних хвороб, злоякісних новоутворень чи
інших хвороб, що можуть виникнути чи вже виникли внаслідок імунодефіциту
•дезінтоксикація, корекція порушень обміну речовин, водно-електролітного
балансу, кислотно-лужної рівноваги тощо
•догляд
•психосоціальна допомога
Принципи профілактики.
Розширення можливостей доступу населення до добровільного консультування і
тестування на ВІЛ-інфекцію, особливо серед певних груп підвищеного
ризику.
Значення санітарно-освітньої роботи, пропаганда культури статевих стосунків
(“захищений секс”), боротьба з наркоманією, проституцією.
Проблеми професійного інфікування медичних працівників.
Профілактика внутрішньолікарняного зараження ВІЛ-інфекцією, заходи
щодо донорства, широке забезпечення одноразовим медичним інструментарієм.
Заходи і засоби особистої безпеки медичних працівників усіх ланок.
Застереження! Практикуючi лiкарi хiрургiчних
спецiальностей,
медичнi сестри, лаборанти, якi контактують з кров’ю та iншими бiологiчними
рiдинами пацiєнтiв, зобов’язанi користуватись iндивiдуальними засобами захисту,
зокрема спецодягом, пластиковим фартухом, подвiйними рукавицями, захисними
окулярами чи екраном, масками тощо.
Використання двох пар рукавиць на 60-80 % знижує
частоту порушення цiлостi внутрiшньої рукавицi та вiрогiднiсть її забруднення
кров’ю.
Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними
ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов’язкою, повинні звільнятись на
період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих і хворих на
СНІД й контакту з предметами догляду за ними.
Групи пiдвищеного ризику iнфiкування ВIЛом
•наркомани, якi вводять собi наркотики внутрiшньовенно
•гомо- i бiсексуалiсти
•повiї та iншi особи, якi ведуть безладне статеве
життя
•хворi на венеричнi хвороби, гепатити В, С, D
•реципiєнти кровi, її препаратiв i органiв
•дiти, матерi яких ВIЛ-інфіковані
Пiдозрiлими щодо ВIЛ-iнфекцiї вважають осіб, в яких збiльшені 2 лімфовузли
чи бiльше у 2-х і бiльше анатомiчних ділянках, що відзначаються понад 1 мiс.
•тривала (понад 1 міс.) гарячка (до 38-40 °С) нез’ясованої етіології, з
частими i рясними потами
•пронос, що триває понад 1 міс.
•зменшення маси тіла на 10 % і більше
•системне збільшення лімфовузлів
•гноячкові ураження шкiри (гнійні фолiкулiти)
•випадання волосся на голові та облисіння
•тривалий кашель, задишка
•грибкове ураження слизової оболонки ротоглотки і стравоходу
•рецидиви герпесу
спленомегалія
•зміни в крові (тромбоцитопенія, лімфопенія, зменшення кількості
Т-хелперів)
Правила забору крові
Маніпуляції виконуються
лише в гумовихр укавичках.
Для дослiдження беруть з
вени 5 мл кровi в суху стерильну пробiрку, яку закривають гумовим корком.
Сироватку не пізніше як через 2-3 год після взяття крові відділяють від
еритроцитів і переносять у стерильну пробірку з гумовим корком типу “Епендорф”
або флакончик з-під антибіотика. Щоб відділити сироватку, пробірку із взятою
кров’ю поміщають у термостат на 30 хв при температурі 37 °С, потім на 1 год
ставлять у холодильник при температурі +2...+4 °С.
У випадку, коли
сироватка недостатньо відокремилась, пробірку з пробою крові центрифугують 5 хв
при 1 500 об./хв. Для дослідження необхідно не менше 1,5-2 мл сироватки.
Флакони маркірують і зберігають у холодильнику при температурі +2...+4 °С.
Матеріал реєструють у журналі і разом з двома примірниками “Направлення на
обстеження на ВІЛ” не пiзнiше 1-3 дiб після взяття крові
відправляють у мiсцеву лабораторiю дiагностики ВIЛ-iнфекцiї. При неможливості
доставки сироватки для дослідження у вказаний термін її заморожують у
морозильній камері і в спеціальних контейнерах доставляють
у лабораторію в найближчі 5-7 діб.
Транспортують проби в холодильному контейнері зі штативом.
Контейнер поміщають у металевий бікс або пластмасову коробку, що герметично
закриваються і легко дезінфікуються.
Не допускається транспортування проб у сумках, портфелях та інших предметах
особистого користування.
Застереження! Для ІФА не придатні гемолізовані,
хільозні сироватки, сироватки на згустку крові або з бактерійним ростом.
Такі зразки знешкоджуються (обробляються дезрозчином), а кров від пацієнта
беруть повторно. У журналі робиться відповідний запис.
Порядок узяття,
реєстрації і транспортування матеріалів для дослідження на ВІЛ-інфекцію
Матеріалом для виявлення
антитіл до ВІЛ є сироватка крові. Кров беруть з вени або пальця.
Узяття крові з вени
Оснащення: захисні рукавички та окуляри, маска, дезактин, 4 ємкості для розчину
дезактину, стерильні шприци на 5-10 мл, голки, ватні стерильні тампони, 2 лотка
(стерильний та нестерильний), пінцет, джгут, рушник, набір для виявлення
ВІЛ-інфекції (контейнер зі штативом, стерильними пробірками, пакувальний
матеріал, бланки направлень), 70% спирт етиловий, лейкопластир, стерильні пробірки
або пеніцилінові флакони з гумовими корками чи спеціально передбачені для цього
пластикові пробірки.
Порядок роботи
1. Приготувати 0,2%
розчин дезактину або ін. дезінфекційного засобу.
2. Розлити 0,2% розчин
дезактину у 2 ємкості, призначені для промивання шприців (1-а) та замочування
ватних тампонів (2-а).
3. Оформити направлення
в двох екземплярах, промаркувати пробірки, заповнити журнал.
4. Приготувати стерильні
пробірки та пеніцилінові флакони з гумовими корками або спеціально передбачені
для цього пластикові пробірки, шприци на 5-10 мл, голки, марлеві тампони, 70%
спирт етиловий, бікси зі стерильним матеріалом та інструментом, джгут, рушник.
5. Надягнути маску,
захисні рукавички та окуляри.
6. Взяти з вени кров
7мл.
7. Пінцетом зняти голку
зі шприца та покласти в нестерильний лоток.
8. Через канюлю шприца
перелити кров у суху стерильну пробірку (без консерванта). Закрити гумовим
корком. Поставити у штатив.
9. Пінцетом надягнути
голку на шприц, промити та замочити шприц в 0,2% розчин дезактину на 1 год у
2-й ємкості.
10. Не пізніше ніж
3 год отримати сироватку: пробірку з кров'ю поставити у термостат на 30
хв при Т 37*С, далі відокремити згусток від стінок пробірки окремою для кожного
зразка стерильною пастерівською піпеткою або скляною паличкою і на 1-2 год
залишити у холодильнику за Т 2-4*С. Якщо ж сироватка недостатньо відокремилась,
проби центрифугують протягом 5 хв зі швидкістю 1 500 об/хв.. Сироватки
переносять у стерильні пробірки, маркують та зберігають у холодильнику за Т
2-4*С.
11. Сироватку
потрібно доставити в лабораторію протягом 3 діб від моменту взяття крові. Якщо
це не можливо, сироватку слід заморозити у морозильній камері побутового
холодильника (- 18-20*С) і в замороженому стані доставити в лабораторію у
спеціальних контейнерах із холодоагентом не пізніше 7-ї доби з моменту
взяття крові.
12. Сироватки
транспортують у контейнерах із холодоагентом у відповідних пластмасових або
металевих штативах. штативи вміщують у металеві бікси чи пластмасові коробки,
які герметично закриваються і легко дезінфікуються.
Форми реєстрації взяття
матеріалу для дослідження на ВІЛ-інфекцію
Журнал реєстрації взяття
крові для дослідження на антитіла до ВІЛ
|
Дата взяття |
№ з/п |
ПІБ |
Рік народження |
Стать |
Код, діагноз |
Дата відправ зразка |
Результат дослідж |
Примітка |
Діагноз вказують лише для осіб, яких обстежують за кодом 113
Направлення на дослідження зразків
сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ
|
№ з/п |
Реєстраційний номер** |
Стать |
Код/ діагноз*** |
Дата взяття крові |
Результат дослідження |
* Заповнюється в медичному закладі, який направляє зразок сироватки
** Заповнюється в лабораторії, яка проводить первинний скринінг
*** Діагноз вказують лише для оіб, яких обстежують за кодом 113
Імунохроматичне виявлення антитіл до ВІЛ
1-го І/ або 2-го типу (ВІЛ ½) у сироватці (плазмі) або цільній крові
Призначення методу – для візуального швидкого одноетапного якісного виявлення in vitro антитіл
до ВІЛ 1-го і / або 2-го типу у сироватці (плазмі) або цільній крові.
Матеріал для дослідження
Негомолізована сироватка
(плазма) або цільна кров. Зразки можна зберігати за Т 2-8*С не більше 3 днів
або за Т -20*С і нижче не більше 2-3 міс.
Принцип методу
Метод грунтується
на принципі імунохроматографічного аналізу. Аналізований зразок (кров, плазма,
сироватка) всмоктується поглинаючою ділянкою планшета. За наявності в зразку
антитіл останні всткпають у реакцію з протеїном А, кон'югованим із частинками
колоїдного золота, утворюючи забарвлений комплекс. Цей комплекс вступає в
реакцію з рекомбінованим ВІЛ-антигеном, іммобілізованим на мембрані в тестовій
зоні планшета, утворюючи лінію червоного кольору на рівні маркування Т (тест).
Решта компонентів утворює лінію червоного кольору в тестовій зоні на рівні
маркування С (контроль). Результати оцінюють візуально протягом 10 хв.
Набір реагентів для
проведення аналізу
1. Планшет індикаторний,
упакований в індивідуальну упаковку з фольги алюмінієвої з осушувачем.
2. Реагент для
розведення зразка ( 0,9% NaCl).
3. Піпетка для внесення
зразка.
4. Скарифікатор
одноразовий.
5. Серветка асептична.
Устаткування й
матеріали, необхідні для проведення аналізу
1. Секундомір.
2. Захисні рукавички.
3. Пробірки для зразків
ємкістю 3-5 мл.
Проведення аналізу
Перед проведенням
аналізу компоненти набору і досліджувальні зразки сироватки (плазми) крові і
цільної крові слід витримати за кімнатної температури (18-20*С) не менше 20 хв.
Розкрити упаковку планшета, витягнути планшет і помістити його на чисту суху
рівну горизонтальну поверхню тестовою зоною догори.
Набрати в піпетку для
внесення зразка матеріал для аналізу і, утримаючи її вертикально, внести 1-у
краплю до круглого віконця (порту) для внесення зразка планшета, маркованого S
(зразок). У це саме віконце додадити 2 краплі реагенту для розведення зразка і
через 10 хв (але не пізніше ніж через 20 хв) візуально оцінити результат
реакції.
Інтерпретація
результатів
Виявлення в тестовій
зоні планшета однієї лінії червоного кольору на рівні маркування С свідчить про
негативний результат аналізу, тобто вказує на те, що в аналізованому зразку
сироватки (плазми) крові і цільної крові антитіл до ВІЛ 1-го і /або 2-го типу
немає.
Виявлення в тестовій
зоні планшета двох паралельних ліній червоного кольору на рівні маркувань Т і С
свідчить про позитивний результат аналізу, тобто вказує на те, що в
аналізованому зразку містяться антитіла до ВІЛ 1-го і / або 2-го типу.
У тому разі, якщо в
тестовій зоні лінія червоного кольору на рівні маркування С відсутня або ж
виявляється одна лінія червоного кольору на рівні маркування Т, результат
аналізу є недійсним і визначення необхідно повторити з використанням іншого
планшету.
Заходи безпеки
Маніпуляцію проводять із
дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним
матеріалом.
Усі зразки та використані
матеріали знезаражують як біологічно небезпечні
відходи.
Питання для самоконтролю
1. Який збудник
спричинює ВІЛ-інфекцію? Наведіть його характеристику.
2. Джерело збудника при
ВІЛ-інфекції.
3. Шляхи передачі збудника.
4. Назвіть групи
підвищеного ризику інфікування ВІЛом.
5. Стадії розвитку
ВІЛ-інфекції/СНІДу.
6. Основні клінічні
прояви стадії гострого захворювання.
7. Прояви персистуючої
генералізованої лімфаденопатії.
8. Які ознаки
СНІД-асоційованого комплексу?
9. Основні прояви власне
СНІДу.
10. Як підтвердити
діагноз ВІЛ-інфекції/СНІДу лабораторними методами?
11. Правила забору й
відправки матеріалу для серологічного дослідження.
12. Особливості
медичного догляду за хворими.
13. Принципи
медикаментозного лікування хворих на СНІД.
14. Як запобігти
зараженню ВІЛом медичних працівників?
15. Профілактика
ВІЛ-інфекції/СНІДу.
16. Назвіть головну
установу і документи, що регулюють боротьбу зі СНІДом.
17.З наведеного переліку
ознак виберіть характерні для преСНІДу: нестримне блювання, системне збільшення
лімфовузлів, зменшення маси тіла на 10 % і більше, лейкоцитоз, пронос, що
триває понад 1 міс., ригідність м’язів потилиці, жовтяниця.
18. Під час надання
допомоги хворому на СНІД у медичної сестри розірвалась гумова рукавичка і кров
хворого потрапила їй на руку. Що необхідно зробити для запобігання інфікування
ВІЛом?
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Андрейчин М.А., О.Л. Івахів Медсестринство при інфекційних хворобах. —
Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. — К.: Здоров’я, 2001.
Денисенко О.В. Інфекційні хвороби в модулях: навч. посіб. — 2-е вид. — К.:
Медицина, 2010. — 168 с.
Касевич Н.М., Шаповал
К.І. Охорона праці та безпека життєдіяльності медичних працівників: підручник.
— К.: Медицина, 2010. — 248 с.
Тарасюк В.С., Кучанська
Г.Б. Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека
життєдіяльності: підручник. — К.: Медицина, 2010. — 488 с.
Чорновіл А.В., Грицко
Р.Ю. Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології. — К.:
Здоров’я, 2002.
Чорновіл А.В., Грицко
Р.Ю., Лишенюк С.А. Клінічне медсестринство в інфектології. —
К.: ВСВ “Медицина”, 2010.
Додаткова
Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. — К.: Вища шк., 1995.
Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред.
Андрейчина М.А. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2007.
Свої роботи висилати на ел. пошту gladkiy.aleksandr55@gmail.com
З повагою ваш О.А.
Комментарии
Отправить комментарий